Бориспільський ліцей імені Павла Чубинського
МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ
Професійний розвиток працівників
Професійний розвиток – процес цілеспрямованого формування у працівників спеціальних знань, розвиток необхідних навичок та вмінь, що дають змогу підвищувати продуктивність праці, максимально якісно виконувати функціональні обов’язки, освоювати нові види професійної діяльності, що включає первинну професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації працівників
1. Професійний розвиток педагогічних і науково-педагогічних працівників передбачає постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання.Заклади освіти, в яких працюють педагогічні та науково-педагогічні працівники, сприяють їхньому професійному розвитку та підвищенню кваліфікації.
2. Підвищення кваліфікації може здійснюватися за різними видами (навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо) та у різних формах (інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо).Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію у закладах освіти, що мають ліцензію на підвищення кваліфікації або провадять освітню діяльність за акредитованою освітньою програмою. Результати підвищення кваліфікації у таких закладах освіти не потребують окремого визнання і підтвердження.Педагогічні та науково-педагогічні працівники мають право підвищувати кваліфікацію в інших суб’єктів освітньої діяльності, фізичних та юридичних осіб. Результати підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника у таких суб’єктів визнаються окремим рішенням педагогічної (вченої) ради. Умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації у таких суб’єктів визначаються відповідно до частини шостої цієї статті.Вид, форму та суб’єкта підвищення кваліфікації обирає педагогічний (науково-педагогічний) працівник.
3. Педагогічна (вчена) рада закладу освіти на основі пропозицій педагогічних (науково-педагогічних) працівників затверджує щорічний план підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників (з відривом чи без відриву від освітнього процесу).
4. Підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника та враховується під час обрання за конкурсом на посаду науково-педагогічного працівника.
5. Загальна кількість годин, відведена на підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника, що оплачується за кошти відповідних бюджетів, визначається законодавством.
Кошти на підвищення кваліфікації педагогічних (науково-педагогічних) працівників отримує заклад освіти, який розподіляє їх за рішенням педагогічної (вченої) ради закладу освіти.
Підвищення кваліфікації педагогічного (науково-педагогічного) працівника може фінансуватися засновником закладу освіти, закладом освіти, в якому він працює, педагогічним (науково-педагогічним) працівником, а також іншими фізичними та юридичними особами.
На час підвищення кваліфікації з відривом від освітнього процесу в обсязі, визначеному законодавством, за педагогічним (науково-педагогічним) працівником зберігається місце роботи (посада) із збереженням середньої заробітної плати.
6. Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, включаючи порядок оплати, умови і порядок визнання результатів підвищення кваліфікації, затверджується Кабінетом Міністрів України.
Професійні цінності вчителів
Формування сталої системи цінностей особистості, здатної до успішної самореалізації, стає нагальною потребою сьогодення. Цінності є вихідним чинником особистісно-професійного становлення вчителів.
Професійні цінності – це орієнтири, на основі яких учителі обирають, опановують і виконують свою професійну діяльність.
Учитель/учителька нової української школи:
– дотримується педагогіки партнерства, що передбачає спілкування, взаємодію та
співпрацю між учителями, учнями і батьками;
– визнає освітні та соціальні цінності сталого розвитку, рівності та справедливості;
– дотримується принципів демократії й соціальної справедливості через чесну, прозору та
інклюзивну практичну діяльність;
– цінує і поважає різноманіття своєї країни та світу;
– залучає учнів до вирішення життєвих проблем з метою наближення учіння до реалій
життя;
– поважає та підтримує права усіх учнів, у тому числі право приймати рішення щодо учіння;
– демонструє свою відкритість, чесність, толерантність і мудрість;
– критично аналізує свої ставлення та переконання щодо особистісного та професійного
розвитку з подальшою їх трансформацією у процес навчання, постійно
самовдосконалюється;
– розвиває культуру довіри і поваги;
– створює і гарантує безпечне навчальне середовище;
– мотивує та заохочує до учіння;
– використовує усі можливості безперервного професійного розвитку.